Павук — дивна і самотня людина. Після довгого перебування в клініці для психічнохворих він повертається на вулиці лондонського Іст-Енду, де він виріс. Звуки і запахи цих вулиць починають будити з глибин його підсвідомості спогади дитинства. В центрі його спогадів — емоційна травма, пов’язана з тим, що він втратив матір по вині, як він уважає, його батька — водопровідника Біла Клеґа, який убив її, щоб її місце в будинку зайняла повія Івонна…